| |
Чекун Сергій
Один з найпоширеніших та чи не найперших символів християнства – це риба.
Символіка риби містить багато різноманітних, іноді полярно протилежних значень. З часів глибокої давнини риба асоціювалась із Вчителями, світовими Спасителями, праотцями, мудрістю. До символу риби мають відношення індійський Вішну, єгипетський Гор, халдейський Оаннес, та безперечно Христос. В поган вона символізувала плодючість, а християни “освятили” цей символ.
Таємниче значення, яке приписують п’яти літерам, з яких складається слово “риба”, було першим приводом для християн прийняти саме зображення риби, як символ, рівнозначний самому слова. Це зображення отримало остаточне підтвердження в словах Св. Єван¬гелія (Мт. 4,19, Марка 1,17) і вже у другому столітті оспівувалось у повному символічному своєму значенні в гімні Климента Александрійського:
Рибак усіх смертних,
Тобою спасенних,
У хвилях ворожих
Із моря безчестя;
Риби чистії
Солодким життям ловить.
По-грецьки «риба» — Ίχθύς, «ichthus» є акронімом (перша буква кожного слова) грецької фрази: «Ἰησοὺς Χριστὸς Θεoὺ ῾Υιὸς Σωτήρ» та перекладається як «Ісус Христос Божий Син Спаситель».
У грецькій мові кожна літера слова риба пишеться так:
I - Ἰησοὺς – Ісус
Χ - Χριστὸς – Христос
Θ - Θεoὺ - Божий
Υ - Υιὸς – Син
Σ – Σωτήρ – Спаситель
Це вирізано на кам'яних плитах — святих реліквіях в Єрусалимі(«малюнок» двох риб по сторонам вертикального якоря з верхівкою на подобі хреста — сучасне зображення риби більш стилізоване) і використовувалось як секретний «пропуск-пароль» в часи, коли перші християни переслідувалися римлянами.
У цих п’ятьох словах криється глибока тайна :
Ісус – Історична особа, що жила в Лазареті;
Христос – Месіанський титул, Божий Помазаник;
Божий – Він є Богочоловіком, що злучений з Отцем за природою;
Син – Його синівство є природним, а не набутим.
Спаситель – означає Його месію на землі: спасіння людини, її примирення з Богом (2 Пт. 1:4).
Як вже зазначалося, слово IXΘΥΣ написане акровіршем і містило в собі повне визнання християнської віри. З одного цього слова ми можемо дізнатися, як виглядала стародавня формула висловлення символу віри, внаслідок чого IXΘΥΣ, як бачимо не тільки з гімну Климента, але й з написів Пекторія, Аверкія і їм подібних. IXΘΥΣ, містячи в акростиху най¬менування Христа-Спасителя, перш за все, надає зображенню риби символічне значення самого Спасителя. Друге значення цього символу основується на словах Св. Євангелія, яке всіх людей називає рибами.
Різниця між цими обома значеннями є такою важливою, що християни при використовуванні зображення риби повинні були визначити, в якому саме з цих двох значень зображена у них риба. Коли зображення означало самого Христа, тоді розміщували його на найпочеснішому місці надгробної плити, зверху над самим написом. Як у напису Пекторія IXΘΥΣ є початком, так і на інших плитах він стоїть зверху, а також починає напис. Підтвердити цю думку можна тими написами, на яких IXΘΥΣ виписано, але ще не замінено зображенням риби: на них місце вгорі майже завжди зайняте словам IXΘΥΣ.
Однакове символічне значення слід приписати і тим відбиткам, на яких вирізана риба, а при ній слово IXΘΥΣ. Дві такі гемми видав Мюнтер, а дві інші – Леблан. На геммі пізнішого часу в збірці Леблана знахо¬димо підтверд¬ження наших здогадів. З одного боку каменя вирізана риба, а на звороті – голова Спасителя. Так робили й тоді, коли замість слова IXΘΥΣ зобра¬жали рибу в значенні Христа Спасителя.
Напис Маркіяна, знайдений в печерах Понтіана (Perrеt. V, pl XXV, N105; Becker, раg. 40, N 24; Rossi, Spicileg. I11, N 19) нале¬жить до старовинних пам’яток. На цьому місці символічний IXΘΥΣ ніби покри¬ває весь надгробний напис і па¬м’ять помер¬лого. Зображення риби відділено написом від тих фор¬мул, до яких можна було його віднести (мал.1).Слово IXΘΥΣ, або зображення риби, хоча й означає самого Христа, втрачає своє почесне місце зверху над написом лише в тих випадках, коли зображений символ повинен служити доповненням однієї з умовних фор¬мул, які усталилися в таємній мові перших християн.
До числа найкращих написів належить над¬гробний камінь ІІ або ІІІ ст, який було знайдено в Солуні. (BÑckh, N 9439; Becker, p. 42. N 32) з формулою:
Крім того, IXΘΥΣ, як символ Христа знаходимо на цікавому пам’ятнику в Римі, який знайдено на Ватиканській горі і який належить до ІІІ ст.Надгробний пам’ятник завершується фронтоном. Зверху– вінок, а по боках поганська формула D. М., – diis manibus, далі виголос IXΘΥΣ ZΩNTΩN “іхтюс живих”, а під ним образна передача цього виголосу: якір, а з двох боків риби. Під символом напис:
Licinia amiati be
nemerenti vixit.
Виголос “іхтюс живих”, або “Христос живих”, виразно окреслює необхідність тільки одного символу, а проте для симетрії їх розмістили два. Сам виголос нагадує слова Спасителя: “Я є дорога, правда і життя“ (Ів. 14. 6).
Тепер нам ще залишилося розглянути, як риба, в значенні Ісуса Христа, стала надгрудною прикрасою для християн. Вони виливали маленькі рибки з бронзи або скла або виточували їх із гірського кришталю, перламутру, слонової кістки або з інших більш чи менш цінних матеріалів і на шнурочку носили їх на шиї. Значення подібних прикрас пояснюється самими написами, які розміщені на них. На деяких є СΩСАІС, що разом з рибою означає “Ісусе Христе, Сину Божий, Спасителю, спаси нас.” На трьох таких рибках, виданих Болдетті, замість напису нанесені числа, позначені римськими цифрами: Х, ХХ і XXV. Значення цих цифр важко пояснити.
Нарешті, риба, зображувана на глиняних лампах у римських катакомбах повинна символічно означати вирази τό φώς, lux, lux superna, lux domini, lux aeterna, які ми зустрічали серед таємничих виразів перших християн, що нагадують слова Івана (І, 7-9): “Прийшов він свідком, щоб свідчити про світло, щоб усі через нього увірували. Не був він світло, був лише, щоб свідчити про світло. То було справжнє світло, що просвічує кожну людину. Воно прийшло у цей світ”.
Зображення риби на лампах зустрічається вельми часто. У Ватиканському музеї зберігається глиняна лампа у вигляді риби. Лампа з двома рибами і гілкою між ними була знайдена поблизу Карфагена.
Для символіки риби Гаруччі виготовив уламок скляного посуду, який є цікавим винятком (мал. 3). Хоч зображена лише одна риба, але її символічне значення чітко визначене типовою тиквою пророка Йони. Число тикв – сім, очевидно, не випадкове. Отже, це пам’ятка, на якій за допомогою атрибута обмежено загальне значення риби, як символу віруючих, і надано йому особистого значення.
Сам Христос оповідував багато притч, де згадувалось про риб. Більшість його апостолів Були рибалками. Спаситель пророкував, що Його учні будуть “рибалками людей”. (Мр. 1:17). Оповідаючи про Небесне царство, Христос використовував “рибальські” алегорії (Мт. 13:47). У притчі про Небесного Отця Спаситель наголошує, що навіть земний батько на прохання сина подасть рибу, а не гадюку. (Мт.7: 9-11).
Деякі християни письменники перших століть називали Спасителя “небесною рибою”. На ранніх християнських символах можемо побачити зображення риби, яка на своєму хребті несе корабль: це – символ Христа, який підтримує свою Церкву. А інколи зображали одну велику рибу з багатьма малими довкола. Це знову Христос та християни. Наприкінці II ст. Тертуліян з цього приводу писав: “Ми є малими рибами, що приймають своє ім’я (християни) від нашого Христа”. Деколи велику рибу зображали як дельфіна, бо в грецькій міфології дельфін любить людей і часто рятує моряків. На тему риби й води Тертуліян додає : “Ми народилися у воді (мабуть автор мав на увазі материнську утробу), і можемо бути спасенні тільки через воду (хрещення)”. У II ст. відомий християнин із Фрігії (Туреччині) на ім’я Аверкій писав, що він багато подорожував і відвідував християнські спільноти. Жив спочатку в Римі, потім поїхав “до Сирії, по всіх містах, навіть у Нісібіс, по всій країні і за Євфрат – ріку…Всюди мене супроводжувала віра…Всюди де б вона не вела мене, була свіжа, чиста риба, яку зловила свята дівиця. Вона постійно кормила приятелів цією рибою. Вона має і подає з хлібом смачне вино, розпущене водою”. Риба – це Христос, дівиця - Церква, а хліб і вино – таїнство Причастя.
Отже, Аверкій усюди, від Риму до Малої Азії та до Сирії по Євфрат – ріку бачив не тільки ту саму віру, але й той самий символ – рибу, в якому зосереджувалися і доктрина, й обряд.
Зовсім недавно, довелось мені продивитись статтю в газеті під назвою: “Церква у в’язниці”. Там розповідається про те, що в Ізраїлі неподалік від міста Мегідо у в’язниці віднайшли найстаріший християнський храм. Культову споруду, побудовану у 3 або на початку 4 століття нашої ери, знайшли випадково. На руїнах церкви збереглися написи старогрецькою мовою, один з яких мовить, що церква присвячена Господу Ісусу Христу, та фрески із зображенням
риб – раннього символу християнства. Археологи здивовані тим, що за вісімнадцять століть час не понищив фрески. На них все ще можна роздивитися риб та алтар. Місто "Мегідо", поблизу якого віднайшли храм, з івриту перекладається, як "Армагеддон". Саме тут Арехологи впевнені, що ця церква навмисне збудована поблизу міста. Втім, не будемо упереджувальними, а спокійно відноситись до знахідок християнства, адже безперечний є й той факт, що визначенням християнської Церкви для археологів послужив не лише старогрецький напис : "Ця будівля присвячена Господу Богу Ісусу Христу", але й що там можна роздивитися риб – символ християнства.
Досліджував та записав,
в минулому член Першої Рівненської Церкви ЄХБ
Чекун Сергій
| |
|
|
